Авіація в Лонг-Айленді з часу її започаткування зростала, розвивалась. Вона відіграла важливу роль під час війни, дозволила зробити багато польотів. Численні авіаційні компанії розвивалися саме в Лонг-Айленді. Про те, якими були перші польоти в на цьому острові, та багато інших цікавих фактів, читайте далі у статті на queens-future.
З чого все починалося?
Географічне положення Лонг-Айленду дало можливість зробити на острові кілька аеродромів. Лонг-Айленд розташований на підвенному сході штату Нью-Йорк. Це зробило його ідеальним вузловим пунктом для більшості атлантичних і континентальних рейсів. Крім того, центральна частина округу Носсау, відома як Гемпседські рівнини була єдиною природною прерією на схід від гір Аллегені. Завдяки цьому тут зробили ідеальне льотне поле. Пізніше Гампседські рівнини стали ареною інтенсивної авіаційної діяльності протягом більш ніж 50 років.
Вперше у Лонг-Айленді людина полетіла на повітряній кулі, і цей примітивний вид польотів почав розвиватися. Найвідоміший політ на острові відбувся 1873 року. Тоді планер типу «Лілієнталь» злетів зі скель уздовж північного узбережжя міста Носсау.
Вже у 1909 році перші серйозні польоти здійснювались з рівнин Гампстед у центральній частині Носсау. Їх виконував відомий авіатор Гленн Кетріс на біплані «Золотий флаєр». До 1910 року на Гампседських рівнинах працювало 3 аеродроми, жителі Лонг-Айленда почали будувати власні літаки.
В цьому році відкрили кілька льотних шкіл, авіаційних заводів. Безумовно важливою подією була Міжнародна авіаційна зустріч, яка відбулася у 1910 році в парку Белмонт.
Тоді найкращі авіатори з усієї Америки та Європи приїхали в Лонг-Айленд, щоб показати свої новітні літальні апарати, позмагатися, встановити рекорди та отримати нагороди.
Подібна зустріч відбулася на аеродромі Нассау-Бульвар у Гарден-Сіті в 1911 році. В її рамках були залучені перші офіційні поштові авіаперевезення в США. Тож у 1911 році відбувся перший трансконтинентальний переліт, коли Кел Роджерс на біплані «Райт» за 49 днів долетів з Лонг-Айленду до Каліфорнії.
Розвиток авіації у Лонг-Айленді
Під час Першої світової війни аеродроми Хейзелхерст Філд та Мітчел Філд на Гемпседській рівнині були головними американськими центрами підготовки армійських авіаторів. Поряд з центрами підготовки будувалися заводи з виробництва воєнних літаків.
Саме 1918-1939 роки стали важливими в розвитку авіації. За цей час польоти перетворювалися на велику комерційну індустрію. У 1918 році в Лонг-Айленді працювало 20 авіабудівних заводів, які зробили великий внесок в американську цивільну й військову авіацію.
У 1919 році здійснили перший політ через Атлантичний океан, тоді літак Navy Curtiss (побудований у Гарден-Сіті), NC-4, перелетів з Лонг-Айленду до Англії з двома проміжними зупинками. Другий серйозний політ зробив британський дирижабль R-34, він прямував з Англії до Лонд-Айленда через Атлантику.
У 1923 році здійснили перший безпосадковий переліт через всю Америку з Лонг-Айленда до Каліфорнії. Цього року в місті заснували найбільші авіабудівні компанії: Curtiss і Sikorsky у Гарден-Сіті, Sperry і Fairchild у Фармінгдейлі та Brunner-Winkle у Квінсі.
Досить важливим був переліт Чарльза Ліндберга з Рузвельт-Філд до Парижа у 1927 році. Ця подія зробила революцію в розвитку авіації, після неї відбулося багато трансатлантичних перельотів.
Під час Другої світової війни літаки місцевого виробництва допомогли Америці здобути перемогу, бо в багатьох аспектах американських винищувальних операцій домінували літаки, побудовані в Лонг-Айленд.
Під час війни в місті домінували дві великі компанії – Grumman і Republic. Вони виробляли переважно військово-морські біплани-винищувачі.
