Можете собі уявити чорношкірого американця в ролі провідного інженера, винахідника, геніального кресляра в середині ХІХ ст.? Звучить фантастично, чи не правда? Але, як виявляється, це доведений історичний факт. Справа в тому, що в 1848 р. в Массачусетсі народився Льюїс Латімер (Lewis Latimer) – американець, який разом з Томасом Едісоном (Thomas Edison) створив для світу лампочку, допоміг Беллу (Bella) запатентувати телефон, а ще самостійно розробив креслення туалету для залізничного вагону та ліфту для багатоповерхівки. А тому, коли будете користуватися цими благами цивілізації, згадайте талановитого, але скромного мешканця Квінса – Льюїса Латімера (Lewis Latimer). Детальніше про його життя та діяльність розповість видання queens-future.com.
Дитинство та перші спроби заробітку Льюїса
Як зазначає видання blackhistorynow.com, Льюїс народився в бідній сім’ї втікачів від рабства в місті Челсі (Массачусетс). Його батько був відомим в штаті тим, що його арештували і намагалися повернути колишньому власнику. На його захист прийшли тисячі містян. А в залі судових засідань йому допомагали відомі юристи міста Ф. Дуглас (F. Douglas) і В. Ллойд Гаррісон (W. Lloyd Harrison). І хоча тоді старший Латімер зберіг свою свободу, але йому довелось деякий час переїжджати з місця на місце. Пізніше один із священників баптистської церкви зумів зібрати 400 доларів (велетенські гроші на той час) і викупити його у власника.
Батько після звільнення займався перукарством, а маленький Льюїс йому допомагав. Паралельно він навчався в школі, де був відмінником. Також йому та його братам довелось навчатися в державній школі, де умови були дуже жорсткі і до дітей ставилися, як до малолітніх злочинців. Їм довелось звідти втекти. В 1864 р. молодий Льюїс Латімер став військовослужбовцем американського флоту. Йому довелось збрехати про свій вік, а йому на той час виповнилося лише 16 років. В ці роки в США йшла громадянська війна і його служба відбувалася в умовах наближених до бойових. Але це тривало не довго. Через рік війна завершилася і Латімер повернувся до Бостона, де почав працювати з патентним повіреним в компанії Кросбі і Гулд (Crosby and Gould).
Робота та навчання
Його трудова діяльність полягала в тому, що він робив те, що наказували. Але в цій компанії він, спостерігаючи за креслярами, навчився креслити машини та механізми, а тому ці його таланти було помічено і він отримав підвищення, ставши повноцінним креслярем. З часом – головним креслярем.
Прагнучи вдосконалюватися в сфері, Латімер поїхав до Гайрама Стівенса Максима (Hiram Stevens Maxim), який міг навчити його більшого. Спочатку він виготовляв креслення для електроустановок, а пізніше став інженером-електриком. На цей час він був відповідальним за виробництво та встановлення нового обладнання.
Допомагаючи іншим втілити свої задуми в реальність, Льюїс Латімер (Lewis Latimer) прагнув і сам творити вироби, тим більше, що мав невгамовну фантазію та вмілі руки. Після Максима його переманила компанія Едісона, яка конкурувала з останнім. Він і тут починав креслярем, але слава про його таланти вже ширилась серед професіоналів машинобудування, інженерів, а тому з часом він став членом команди, яка відповідала за вдосконалення патентів. Його кваліфікація кресляра, інженера та патентного експерта допомагала компанії Едісона, коли справа доходила до суду.
Працюючи в компанії Едісона (за іншими даними ще в компанії Максима), він винайшов і запатентував вугільну нитку розжарювання до лампочки. Пізніше він напише про це книгу. А тоді це дозволило Томасу Едісону (Thomas Edison) почати виробництво лампочок і таким чином осяяти світ.
В 1892 р. завдяки Латімеру вдалося домогтися об’єднання компанії Едісона з іншою схожою компанією. В 1896 р. він став членом ради патентного бюро. Цю організацію спільно створили Дженерал Електрікс (General Electric) та Вестінгхаус (Westinghouse), щоб спільно ліцензувати патенти. В 1911 р. Латімер пішов на пенсію і зайнявся приватним консультуванням в сфері, яку він любив і в якій був експертом.
Також він зумів швидко зробити креслення телефонного апарату Белла і таким чином вони встигли його запатентувати швидше за конкурентів. Працюючи з винахідником телефону, Латімер пізніше придумав пристрій, який дозволив покращити ефективність цього апарату.
Особисті винаходи
В 1894 р. Латімер створив ліфт, який не ламався і був безпечнішим за існуючі. Також отримав декілька патентів на замки для парасольок, капелюхів, пальто. Цей механізм став справжньою знахідкою для власників ресторанів та клубів. Адже там часто плутали чи викрадали одяг, а тому пристрій Латімера дозволяв надійно утримуючи предмети, щоб власники не загубили їх, або їх не вкрали. А ще Льюїсу вдалося створити так званий тримач для книг (Book Support), який дозволив акуратно їх зберігати на полицях.
Також Льюїс Латімер є творцем пристрою для санітарії та дезінфекції. Його почали використовувати в лікарнях. Це дозволило охолоджувати приміщення, запобігати циркуляції пилу, а отже, пришвидшувати процес одужання пацієнтів.
Завдяки його знанням вдалося створити туалет у залізничному вагоні, а отже, полегшити пересування мандрівників.
Особисте життя та громадська діяльність
Латімер не тільки працював, а й активно розбудовував особисте життя. Він одружився в 1873 р. Його дружиною стала Мері Вілсон (Mary Wilson). В них з часом народилося 2-є доньок. Льюїс Латімер та його дружина належали до унітарної церкви (це християнська церква, що виникла в Європі в XVI столітті як протестантський рух, який заперечував Трійцю Святу та вірував у єдиного Бога) і часто брали участь у її заходах.
Латімер був також активним учасником громадського життя Квінсу та Нью-Йорка. Крім цього, маючи звання ветерана Громадянської війни, Льюїс долучався до зустрічей учасників цієї братовбивчої війни на яких були присутні ветерани армії Конфедерації. Він приймав участь в культурному та освітньому житті Гарлему та «прокладав шлях» для майбутніх своїх послідовників в сфері винахідництва. До кінця свого життя Латімер продовжував вигадувати шляхи покращення повсякденного життя людей, зокрема працюючи над покращенням громадянських прав темношкірих громадян у Сполучених Штатах
Маючи чудові навички малювання, він також писав портрети та складав вірші та музику для друзів та родини. Також йому подобалось грати на флейті, віршувати, створювати п’єси. Перебуваючи на пенсії, він не міг сидіти без діла і викладав механічне креслення та англійському мову для тих, хто вирішив покинути рідну домівку та переїхати жити в США. Це відбувалося у поселенні Генрі Стріт (Henry Street) у Нью-Йорку.
Останні роки життя в Квінсі
В 1918 р. його було включено до складу елітної групи конструкторів, винахідників, геніїв сучасності, яка отримала назву «Піонери Едісона» (Pioneers of Edison). На той час він продовжував працювати, допомагати та підтримувати активне життя та створювати нові винаходи. Деяке сповільнення руху відбулося в 1920-х рр., коли він частково втратив зір після інсульту.
Льюїс Говард Латімер помер у 1928 році в своєму будинку в Квінсі. Він залишив по собі славу винахідника та лідера і його внесок у розвиток електротехніки та громадського життя вшановується донині. Його будинок у Флашінгу (Flushing) є пам’яткою мистецтва.
