Прогулянки після заходу сонця, безпека на вулицях у темний час доби – все це стало можливим завдяки вуличному освітленню. У 21 столітті людство вже переходить на світлодіодне освітлення вулиць, або ж на живлення вуличних ліхтарів від сонячних батарей. Але був час, коли у Нью-Йорку, зокрема й у Квінсі лише переходило від газового до електричного освітлення. Активно поширюватися вулицями Квінсу електричне освітлення почало лише на початку 20 століття. Але не у Квінсі вперше використали електричне освітлення на вулицях. Вабаш у штаті Індіана стало першим освітленим містом електричними ліхтарями не лише в Америці, а й у світі. Більше розповість Queens Future.
Яким було освітлення вулиць у Квінсі
Найдавнішими способами освітлення в Америці були масляні лампи. Їх заправляли китовим жиром, який отримували із Гренландії.
Ще у 17 столітті, місцеві мешканці мали самостійно освітлювати зі своїх вікон головні вулиці боро Квінсу. Це було потрібно для того, щоб полегшити торгівлю, особливо у темний час доби. У той час освітлювали приміщення за допомогою масляних ламп або свічок. У 1830-х роках до Квінсу дійшло удосконалення освітлення. А саме прокладання чавунних труб, по яким йшов газ для забезпечення ламп, які освітлювали боро.
Але освітлення за такою системою було дуже слабким і не яскравим.
Саме у цей час, в кінці 19-го початку почалося впровадження електроенергетики в життя людей. Почали з’являтися електростанції. Тому і вуличне освітлення також почало переходити на електричне живлення.
Перехід до електричного освітлення у Квінcі
Електричні ліхтарі, які розповсюдили у Квінсі значно покращили освітлення вулиць. Отже, наприкінці 19 століття у Квінсі вже існувало вуличне освітлення, але воно було представлене гасовими лампами, а от на початку 20 століття їх замінило більш подібне до сучасного – електричне освітлення.
На початку 20 століття на вулицях Квінсу встановили більш ніж 1000 електричних ліхтарів.
Як виглядали перші вуличні ліхтарі у Квінсі
Спочатку ліхтарі встановлювали на дерев’яних стовпах, але це було не практично і вони просто могли впасти, а також їх було легко пошкодити. Тому згодом електричні ліхтарі встановлювали на міцних металевих стовпах-опорах. Їх навіть намагалися зробити більш елегантними, щоб ліхтарі не лише освітлювали, а й прикрашали вулиці.
Сама лампа була у вигляді краплі і мала розмір близько чотирьох дюймів. Одна така електрична лампа світила як 2000-4000 свічок.
Зрештою, електричне освітлення встановлювали не на всіх вулицях, а лише на головних, де проходив транспорт та відбувалася торгівля. А от у житлових кварталах й досі користувалися гасовим освітленням.
Крім того, що електричні ліхтарі краще освітлювали вулиці, вони були утричі дешевші за масляні лампи.
Різновид ламп, які освітлювали вулиці штату Нью-Йорк
У 1920-х роках, на дорогах Квінсу почав збільшуватися автомобільний потік на дорогах, а це вимагало кращого освітлення вулиць. Особливо це стосувалось ділових центрів боро Квінсу і його центральних вулиць, а саме там, де крім руху автівок було й багато пішоходів. Необхідно було краще освітлювати вулиці й дороги, але у нічний час зменшувати інтенсивність, для економії. Тому лампи розжарювання стали менш ефективними і не економічними.
З цього часу почали розробляти ртутні вуличні ліхтарі. Через економічну ефективність їх почали використовувати разом із лампами розжарювання.
Разом з цим, почали з’являтися натрієві лампи, які були більш зручні для людського ока. Тому таке освітлення встановлювали у тунелях, магістралях і мостах. До того ж, їх ціна була в рази нижчою за лампи розжарювання або ртутні. Якщо річна вартість ламп розжарювання для експлуатації на освітлення становила 280 доларів, то ртутна коштувала – 128 доларів, а от натрієва лампа низького тиску мала вартість 60 доларів, високого тиску – 44 долари.
У наш час, у Квінсі використовують світлодіодні лампи, які мають більш довгий термін служіння і нижчу ціну.
