Першим в світі, хто винайшов телефон у 1876 році є шотландець Олександр Грем Белл. Відразу після появи телефону уряд США видав винахіднику патенти. Після цього телефонний зв’язок почав з’являтися по всьому світі, не виключенням став і Квінс. Далі на queens-future.
Олександр Грем Белл у Нью-Йорку та Томас Ватсон у Сан-Франциско здійснили рекордну телефонну передачу. Вони говорили одне з одним. В журналі “Нью-Йорк Таймс” писали, що ця подія сталася в жовтні 1876 року. Чоловіки говорили одне з одним по телефону через дві милі дроту, який був перетягнутий між Кембриджем і Бостоном. Таким чином сталася перша телефонна розмова в історії телефонного зв’язку.
Перша телефонна лінія і компанія
У 1887 році було завершено будівництво першої телефонної лінії між Бостоном і Сомервілем. Протягом наступних років будівництво телефонних ліній було дуже швидким.
У 1879 році перша телефонна компанія відкрила свій центральний офіс у Брукліні. Через рік у Вільямсбурзькій біржі встановили телефонні лінії, вони простягаються до Маспета.
У 1882 році американська телефонна компанія Bell придбала контрольний пакет акцій Western Electric Company. Компанію було засновано в штаті Нью-Йорк — відправній точці для міжміської мережі у 1885 році, Western Electric Company слугувала її виробничим підрозділом.
Перша місцева центральна телефонна будівля в районі Ріджвуд була відкрита у 1894 році на Грін-авеню неподалік Бродвею в Бушвіку. На початку 1903 року новий і великий центральний офіс у Бушвіку замінив старий офіс. Тоді в ньому працювало 20 операторів. В компанії з’явилися перші 1000 клієнтів.
Коли житлові забудовники купували угіддя та будували цегляні будинки у Ріджвуді, центральний офіс у Бушвіку почав розширюватися, в ньому вже працювало 66 операторів і обслуговували 7000 ліній. У 1892 році між Нью-Йорком і Чикаго була побудована телефонна лінія. Вже у 1894 році Нью-Йорк і Бостон були об’єднані.
Активний розвиток телефонії
У 1925 році у Квінсі почала діяти нова телефонна станція «Hegeman», вона дозволяла набирати номер абонента. У цей період в моду увійшов телефон в формі свічки, який представляв цільну трубку.
Тоді Western Electric представила унікальну рекламу в одному з місцевих Нью-Йоркських видань. В ній говориться про те, що телефон типу свічки розділений на дві частини: мундштук, який стояв вертикально і трубку, яку клали у вухо, коли телефонували. Вже у 1930 році в Квінсі такі телефони почали виходити з моди, оскільки виробники почали об’єднувати мундштук і приймач в один блок. Варто зазначити, що така тенденція зберігається до наших днів.
У 1959 році будівля Fairview Avenue у Квінсі з 10 телефонними станціями обслуговувала 56 000 телефонів і приймала близько 250 000 дзвінків на день.
У 1920 році французька компанія Western Electric почала виробляти телефонні будки. В Квінсі вони відкрили головний офіс.
22 листопада 1929 року Western Electric опублікували цікавий матеріал з заголовком «Western Electric захоплює землю Мідл-Віллідж». Тобто мова йшла про те, що компанія викупила великий завод і додаткову землю в Міддл Віллідж. Очікувалося швидке розширення заводу, де будуть виробляти понад 1000 телефонних будок на місяць.
Компанія Western Electric купила завод у Міддл-Вілліджі та взяла в оренду інший завод на Флашинг-авеню, 1201 у Брукліні, строком на кілька років. Продаж включав усе майно, будівлі та обладнання в Middle Village, усі патенти та поточні розробки, а також інвентар на заводах. Попри це, в Нью-Йорку почали з’являтися нові великі компанії, які продовжували покращувати зв’язок і давали змогу людям спілкуватися одне з одним.
