Міст цікавої форми, який називають «математичний» притягує до себе увагу містян у Квінсі. Багато хто не знає його історії, коли та яким чином він був побудований читайте далі в статті на queens-future.
Історія створення мосту
Спроєктував міст у 1748 році Вільям Етерідж. Будівництво споруди розпочав Джеймс Ессеакс у 1749 році. Архітектор Вільям Етерідж походив з сім’ї теслярів. Чоловік опанував кар’єру теслі, коли працював над Уотлонським мостом. Він перший, хто зробив проєкт і модель мосту в Квінс. З 1753 року він працював геодезистом на будівництві гавані Рамсгейт у Кенті. У 1761 році консультувався щодо стану мосту Святого Олава.
Королівський міст є першою зареєстрованою спорудою Джеймса Ессеакса. Після його зведення він зайнявся зведенням будівлі Ессеакса. Чоловік був гарним теслею і виконував роботу в багатьох місцевих коледжах, в тому числі облаштовував панелями міст у Квінсі.
Зведення споруди відбувалося одночасно з будівництвом цегляних стін уздовж берегів річки. В архівах є інформація про кошти, які витратили на будівництво. Перший друкований опис цього мосту опублікували у 1753 році.
В ньому йдеться про те, що міст від монастиря до стайні повністю перебудували. Він є одним з найцікавіших столярних виробів такого роду в Англії. Довжина мосту сягає понад 50 футів. Він являє собою одну арку, яка складається з дерева. Крім того, всі елементи цікаво з’єднані одне з одним. Конструкція підтримується на опорах каменю, між якими є невеликі отвори.
Перше використання терміну «Математичний міст» було у «Путівнику Кембриджського університету» за 1803 рік. Конструкція цього мосту нагадує значно більший міст Етеріджа. У 1866 році міст реставрували. Тоді місцева влада витратила багато грошей.
Руйнування та ремонтні роботи мосту
Руйнування було неминуче, будь-яка дерев’яна конструкція потребує періодичного ремонту і обслуговування. Вінчестерський міст не став виключенням.
На цьому оригінальному мосту виникали проблеми через гниття деяких дерев’яних елементів. Судячи з фотографій, які є в державному архіві, основними проблемами були поперечні балки під мостом, які з’єднали між собою кінці протилежних радикалів. Бічні ребра отримували високі навантаження, і розмокали під тиском води. Поперечини почали виходити з ладу, а міст провисати.
У 1866 році, коли відбулася реставрація, поперечні балки під мостом зробили правильної форми і розмірами. Більше не стелили додаткові шари, які раніше були закріплені під ними. Крім того, зробили похилий настил, завдяки якому люди мають змогу використовувати візки на колесах під час руху. Важливою зміною реставрації було додавання металевих затискачів на верхніх рейках, щоб у разі потреби можна було вставляти металеві обручі.
Дерево, з якого складається конструкція покрили свинцевим покриттям, особливо в місцях стиків, щоб дощова вода не потрапляла в них і не зруйнувала міст.
Перебудова мосту, цікаві факти
У 1905 році міст побудували за старим проєктом, але будівництвом займався Вільям Сінідал. Чоловік використав в роботі дерево дуба. У новому варіанті моста з’єднання закріплювалися болтами, гайки були розташовані на виступах, а головки болтів на внутрішніх виступах, тому їх не видно людям, які проходять через міст. У старому варіанті мосту кріплення були чітко видні на перехресті між дотичними.
Дизайн конструкції є великим тріумфом інженерної справи. Міст виконаний з використанням дерев’яних відрізків, горизонтальні елементи охоплюють всю річку. Конструкція являє собою реалізацію дерев’яного арочного мосту вуссуар, в якому окремі елементи утримуються в стані стиснення під дією сили тяжіння на всю конструкцію. Мосту вуссуар потрібні міцні опори, щоб збалансувати сили стиснення під час навантаження на нього.
