В кожному боро Нью-Йорка існує багато покинутих будівель. Кожна з них має свою цікаву історію. Одна з таких – забутий і покинутий психіатричний центр «Кінгз Парк», який знаходиться в Лонг-Айленді. Руїни цього закладу містяни часто називають гарним місцем для знімання фільмів жахів. Після відкриття, цей заклад зростав, в ньому лікувалась велика кількість людей. Проте настав період, коли його двері зачинили, і він став забутим. Як заснували притулок для психічно хворих людей «Кінгз Парк» та цікаві факти про нього, читайте далі в статті на queens-future.
Історія створення
У 1880 році притулок для психічно хворих людей боро Кінгс у Флебуші, Бруклін був переповнений. На жаль влада не робила фінансувань в його розвиток. Головний лікар цього притулку Джон Шоу придбав за власні кошти 870 акрів землі в Кінгс-парк, Лонг-Айленд, де побудував 13 поверхову будівлю. Він мав намір створити новий притулок для психічно хворих людей в більш екологічному місці й тим самим зменшити навантаження на лікарню в Брукліні.
Лікар вважав, що зміна середовища може гарно вплинути на лікування пацієнтів. Таким чином, збудували 3 невеликі будинки, в яких розмістили 30 жінок і 20 чоловіків.
В рамках трудотерапії хворі працювали на території, вони розчищали землю, слідкували за чистотою подвір’я, вирощували овочі, фрукти.
За кілька років після створення притулку, кількість пацієнтів почала швидко зростати. Тоді побудували додаткові будівлі на території, встановили парову станцію і каналізаційну систему.
Вже у 1930 році на території лікарні побудували багато додаткових будівель, оскільки кількість пацієнтів зростала. На той час лікарня мала: м’ясний цех, корівник, свинарник, морг, електростанцію.
Таким чином «Кінгс Парк» став незалежним закладом, яке почало фінансувати Управління розвитку робіт.
Екстремальне лікування психічно хворих людей у «Кінгз Парк»
Після Другої світової війни в закладі почали лікувати хворих шоковою терапією. Крім того, проводили лоботомію. Лікарі вважали, що після проведення шокової терапії в епілептиків покращувався настрій, зменшувалась частота приступів.
Лоботомія була жорстким методом лікування, вона належала до операційних методів. Під час такого втручання через очну ямку в порожнину черепа пацієнта встановлювали металеву пластину на пів року. Тогочасні лікарі вважали, що така операція допомагала розірвати нейронні зв’язки перфоральної кори з рештою мозку. Тим самим, у хворих зменшувалась кількість приступів і вони ставали більш спокійні.
Після операції пацієнти ставали пасивними й слухняними. На справді, це була неточна та небезпечна операція, бо ніхто не знав, зможе жити людина після цього втручання, чи помре.
Варто зазначити, що пацієнт, який потрапляв до цієї лікарні не мав права відмовлятися від таких процедур.
У 1950 році відбулася розробка антипсихотичних препаратів, старі методи лікування були більше не ефективні.
Розвиток і занепад закладу
Пік розвитку психіатричної лікарні відбувався у 1954 році. Тоді в закладі лікувалося 9000 пацієнтів. На території притулку було побудовано понад 100 додаткових будинків: електростанції, житло для персоналу лікарні, бази відпочинку, сараї.
У 1970 році відбулося скорочення державних лікарень. Тоді пацієнтів відправляли в групові будинки, інші лікарні. Психіатричний притулок «Кінгз Парк» офіційно закрили у 1996 році. Територія колишньої лікарні стала місцем державного парку Ніссеквог. Станом на 2022 рік залишилося 30 будівель колишнього центру. Кожна стоїть пусткою. Вандали вибили вікна, зловмисники викрали техніку і меблі.
