Неділя, 19 Травня, 2024

Історія появи першого кабельного телебачення у Квінсі

Кабельне телебачення у Квінсі з’явилося наприкінці 1940 року. У 1957 році в Оклахомі люди почали дивитися перше кіно преміум-якості. З 1960 році кількість телевізорів у Нью-Йорку зросла і налічувала близько 60 мільйонів. Більшість ранніх кабельних систем використовували 12-канальний УКХ-спектр. Невдовзі людям було запропоновано альтернативне програмування. На той час це був справжній прорив у технологіях.

У Квінсі та інших боро почали з’являтися комерційні телевізійні станції, кабельне виявилося великою перевагою для людей. Про те як розвивалось кабельне телебачення у Квінсі, Нью-Йорку, читайте далі у статті на queens-future.

З  чого все почалося?

На початку 1960 року мікрохвильові канали дозволили кабельним системам транслювати «позаміські» канали. За таку послугу вони брали додаткову плату. Наприкінці 1960 року містянам почали пропонувати преміальні, майже прем’єрні фільми, і брати ще більшу ціну. Щоб містяни отримували преміальні послуги почали використовувати мікрохвильову передачу, широкосмугові телефонні лінії.

У 1962 році відбувся розвиток кабельного телебачення у Квінсі. У цьому році компанія Sterling Information Services, яка є дочірньою компанією Sterling Movies USA (пізніше перейменована на Sterling Communications, Inc.), створила телевізійну студію і встановила коаксіальну кабельну систему.

Ця система була підключена через чинні канали метрополітену Empire City до різних готелів Манхеттену. Тобто через систему, туристи мали змогу отримувати цікаву і корисну інформацію. Це була реклама різних подій та визначних пам’яток, які пропонувалось відвідати у Нью-Йорку.

Нова послуга стала корисною і під час Всесвітньої виставки у Нью-Йорку. Отриманий успіх призвів до того, що Стерлінг подав заявку на надання послуг кабельного телебачення в житлові будинки всього Манхеттена.

Розвиток кабельного телебачення

У 1965 році Кошторисна комісія надала франшизу трьом компаніям на реалізацію нової схеми у всьому Нью-Йорку. Компаніям видали дозвіл згідно з яким вони мали повне право встановлювати на всіх вулицях Нью-Йорка своє обладнання. Прокладання дротів коштувало дорого. Було витрачено понад 2 мільйони доларів  лише за підключення 40 кварталів, обслуговуючи 500 абонентів. Щоб мати змогу фінансувати цей дорогий процес, Sterling Information Services почала шукати інвесторів. На прохання допомоги відгукнулась корпорація Time Inc.

Розвиток і потенціал нової галузі почав приваблювати багатьох конкурентів, у тому числі Bell Telephone Company, яка почала пропонувати власні кабельні послуги в околицях Квінса. Однак дві офіційно авторизовані франшизи Sterling і TelePrompTer, протестували, що призвело до судового позову проти Bell.

Щоб боротися зі зростаючою конкуренцією, голова Sterling, Чарльз Ф. Долан, задумав запропонувати своїм абонентам унікальну послугу. У 1965 році спортивні ігри не транслювали по телебаченню у Нью-Йорку. Це означало, що люди які не встигли купити квиток на матч не зможуть побачити гру на власні очі. Тому Долан почав вести активні переговори, щоб отримати право на трансляцію домашніх матчів на каналі Sterling Manhattan Cable. Цей крок призвів до появи великої кількості нових абонентів, які налаштувалися на перегляд домашніх матчів “Нікс” і “Рейнджерс”.

З 1972 року кабельне телебачення стало невід’ємною частиною поп-культури. Навіть попри те, що у 1973 році Sterling Communications мала велику абонентську базу, вона переживала труднощі. Саме цього року компанія інвестор Time Inc придбала Sterling і продовжувала надавати послуги кабельного телебачення в Нью-Йорку.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.